Отримайте презентацію послуг та консультацію фахівця
Найкращі люди індустрії займаються процесом розробки вашого бренду
→ З бомжа у мільйонери. Встигни заробити Bums — нова криптовалюта в Telegram, інвестуй та заробляй.
Валентино Гаравані – одне з найвідоміших імен у сучасній fashion-індустрії. А модний бренд Valentino входить до числа 14 найбільш відомих у Європі.
Компанія, яка зробила ставку на красу, вишуканість та жіночність, існує понад шість десятиліть, а міжнародне визнання здобула вже в перший рік після створення.
Гаравані відкрив своє ательє, коли Голлівуд був у розквіті, а культура червоних доріжок тільки зароджувалася. Дизайнер створював сукні з шовку, мережив та шифону у найкращих традиціях італійської елегантності. Для американських зірок, що втомилися від рафінованого паризького кутюру, Valentino став ковтком свіжого повітря.
Як з'явився бренд, хто стояв біля його витоків, чому модельєр так любить червоний колір… Про це та інше цікаве про Valentino розповідаємо у цій статті.
Valentino – це італійський будинок моди, створений у 1960 році Валентино Гаравані. Бренд є частиною Valentino Fashion Group і входить до паризького Синдикату високої моди разом з такими марками як Balenciaga, Chanel, Cerruti та ін. Штаб-квартира компанії знаходиться в Мілані, а креативний підрозділ розташований у Римі.
Бренд випускає модний одяг, взуття, парфумерію, окуляри, годинники та інші аксесуари. У власності дизайнера Валентино компанія була до 1998 року, доки він та його партнер не вирішили продати бізнес. Valentino переходила з рук до рук аж до 2012 року, поки не була викуплена за 700 млн євро представниками з Катару. Сам же Валентино Гаравані провів свій останній показ у 2008 році та пішов із модної індустрії. З того часу він рідко бере участь у будь-яких креативних проектах.
Дохід Valentino на 2021 рік становив 1,23 млрд євро, що майже на 40% більше, ніж роком раніше.
Основними конкурентами бренду є Gucci, Dior, Versace, Prada та інші модні будинки. До речі, Prada одного разу, незважаючи на конкуренцію у фешн-індустрії, Валентино допоміг у складній ситуації. Коли на взуттєвій фабриці бренду сталася пожежа та згоріла не лише продукція, а й виробничі потужності, гендиректор Prada Патріціо Бертеллі запропонував організувати випуск продукції конкурента на одній зі своїх ліній.
Офіційний сайт компанії: valentino.com.
У 75-річному віці Валентино Гаравані передав управління модним будинком молодим геніям. Зараз модельєр коротає старість в оточенні улюблених мопсів, веде сторінку в Instagram, літає приватним літаком, ходить на яхті, живе в розкішних особняках на втіху, гарно витрачаючи стан. Але починався його творчий та кар'єрний шлях далеко не так райдужно.
Валентино Гаравані народився 11 травня 1932 року в маленькому містечку Вогера на півночі Італії. Його батько був електриком, а мати – домогосподаркою. Пристрасть до моди Валентино прищепила сусідка Роза – місцева кравчиня. Подейкують, що майбутній дизайнер завжди носив із собою кольорові олівці, адже любив малювати та постійно створював ескізи суконь, штанів та сорочок. А ще вимагав, щоб йому шили одяг на замовлення за чіткими ескізами — аж до «правильного» розташування ґудзиків на блейзерах та сорочках.
Варто було Валентино сходити на показ фільму 1941 року «Дівчата Зігфілда» та побачити незвичайні вбрання актрис, як він чітко зрозумів: головна його мета — створити щось подібне, розкішне та елегантне. І не дивно, що першими, хто оцінив сукні молодого модельєра, були кінодіви.
Батьки Гаравані хотіли, щоб син став лікарем чи юристом. Але хлопець твердо вирішив, що буде модельєром. Родина Валентино не відрізнялася особливим достатком, проте батько погодився сплатити за навчання юного таланту. Всього в 15 років юнак перебрався до Парижа, щоб якнайбільше дізнатися про високу моду.
У 18 років він навчався малюванню в академії Chambre Syndicale de la Couture, а через рік розпочав навчання у французькому будинку високої моди Balmain у Жана Дессе — провідного світового модельєра 1940–1960 років, а також у Крістіана Діора. Після п'яти років роботи у Дессе Валентино перейшов у Guy Laroche, де, за словами дизайнера, за два роки набув усіх необхідних навичок для створення власного модного будинку. У вільний від навчання час Гаравані ходив до театру, розглядаючи вбрання глядачів та артистів на сцені. А ще відвідував уроки танців — там він спостерігав, як плавно та в такт музиці розвиваються сукні танцюристів.
Свої вміння Валентино відточував у будинках моди Жана Дюссе та Гая Лароша. Досвідченого юнака популярний тоді модельєр Жан Дюссе взяв під свою опіку. Він наставляв: «Жінка, яку ти збираєшся одягнути, має виглядати так спокусливо, щоб усі хотіли її роздягнути». Ці слова стали девізом Гаравані.
Але все ж таки початком кар'єри Валентино вважається період, коли він працював з Гаєм Ларошем. Дебют дизайнера відбувся під патронатом наставника. Його перша колекція виграла у конкурсі Міжнародного секретаріату з вовни (IWS). Саме з цієї нагороди свій шлях починали багато прославлених модельєрів.
1960 року Валентино повертається до Італії з метою відкрити власну справу. Робити це він вирішує у Римі на престижній Via dei Condotti. Таке рішення зіграло йому на руку, адже на той час тут була Елізабет Тейлор, яка знімалася у фільмі «Клеопатра». Побачивши роботи дизайнера, акторка замовила у нього сукню для прем'єри «Спартака». Це вбрання стало першим значним творінням Валентино і послужило поштовхом до його успіху та визнання.
Клієнтура почала розширюватися, і майстер зміг випустити свою повноцінну першу колекцію, що складається з вечірнього вбрання з приталеними силуетами та жіночними лініями.
До першої незалежної колекції модельєра увійшли 20 червоних суконь. Дизайнер закохався в цей колір після походу в оперний театр на постановку Кармен в Барселоні під час свого відпочинку. Представлені моделі тоді порівнювали із витворами мистецтва. Преса завалила кутюр'є захопленими коментарями та відгуками, а іноземні покупці – замовленнями. Так Валентино почав одягати модниць із усього світу. А до середини 1960-х його визнали безперечним лідером італійської моди.
Слави та захоплених коментарів для ведення успішного бізнесу було недостатньо. Гаравані витрачав величезні суми на матеріали та виробництво, проте отримував мізерний прибуток, а його компанія була на межі банкрутства. Він цілком міг усе втратити, якби не випадкове знайомство з Джанкарло Джамметті, студентом-архітектором, який невдовзі став його партнером. Він відповідав за фінанси, переговори та роботу з моделями, поки Валентино займався творчістю.
Вони познайомились у кафе, куди Гаравін зайшов перекусити. Всі столики були зайняті і він попросив дозволу підсісти до незнайомця, яким виявився Джамметті. Він мав добре розвинене комерційне чуття, і дизайнер охоче довірив йому вирішення всіх ділових питань. Він також взяв участь у розробці легендарного логотипу бренду.
Після початку партнерства з Джамметті, доля почала зводити Валентино з потрібними людьми. Наприклад, екс-перша леді США Жаклін Кеннеді стала його подругою та відданою клієнткою. Вона замовила дизайнерові шість чорно-білих суконь, які носила під час жалоби після загибелі чоловіка. А в 1968 році Гаравані розробив для неї урочисту сукню для весілля з Арістотелем Онассісом.
Коли в 1967 році Валентино отримав найпрестижнішу «модну» премію Neiman Marcus Fashion Award, у списку його постійних клієнтів, окрім Жаклін Кеннеді, значилися Одрі Хепберн, Елізабет Тейлор і Бегум Ага Хан.
А ще модельєр створив весільні сукні для Елізабет Тейлор, Енн Хетеуей, Дженніфер Лопес, Софі Хантер та принцеси Швеції Мадлен.
Ранній успіх Valentino дозволив йому і Джамметті довгий час зберігати права на Valentino SpA У 1998 році партнери продали компанію італійському конгломерату HdP за $300 млн. У 2002-му HdP заявив, що незадоволений доходами від бренду і продав його текстильному гіганту Marzotto Apparel. Через 10 років права власності на Valentino за 700 млн євро купив державний інвестиційний фонд Катару.
У 2007 році, відпрацювавши в модному бізнесі майже 50 років, Валентино оголосив, що після січневого показу в Музеї Родена в Парижі йде з посади голови компанії. На заключний показ Валентино запросив багатьох моделей, з якими працював упродовж своєї кар'єри, зокрема Наомі Кемпбелл, Карлу Бруні, Клаудіу Шиффер та Єву Герцигову.
Компанія поступово розширювала асортименти, пропонуючи громадськості не лише одяг, а й взуття, парфумерію, аксесуари.
2010 року права на Valentino Perfumes отримала компанія Puig. З того часу бренд представив кілька ароматів. А Voce Viva, який вийшов 2020 року, рекламувала Леді Гага.
Валентино завжди був вірний своїй модній філософії. Він хотів, щоб жінки були красивими, витонченими та елегантними, тому всю творчість направив для досягнення цієї мети. Напевно, тому творіння Valentino завжди виділяються на тлі інших модних брендів.
Що відрізняє вбрання Валентино :
- Закруглена лінія плечей;
- Приталений силует;
- висока талія;
- волани;
- Простота;
- струмені лінії;
- якісні натуральні матеріали;
- Анімалістичні принти.
Найпопулярнішим відтінком є червоний. У колекціях можна зустріти різні тони цього кольору – від рубінового до червоного та криваво-червоного.
Валентино Гаравані відчував особливу пристрасть до червоного, тому зробив його основним кольором своїх колекцій. Його дизайнер закохався, коли був у Барселоні. Розглядаючи жінок у ложах в оперному театрі, він дійшов висновку, що червоний – це «найпрекрасніший колір у світі», а то й брати до уваги чорний і білий. Але оскільки, на думку Валентино, чорного на вулицях міст було й так достатньо, потрібно якось розфарбувати будні, додати яскравості. З цим завданням чудово справлявся червоний і всі його відтінки. А ще дизайнер вважав, що цей колір підійде абсолютно будь-якій жінці, треба лише правильно підібрати тон.
Цінність Будинку полягає не лише у ручному виготовленні продукції, а й у прагненні до благополуччя планети, акценті на інклюзивному суспільстві, яке створюють місцеві організації та глобальні рухи.
Будинок моди Валентино відстоює соціальну стійкість та турботу про людей через наставництво, допомогу, розширення прав та можливостей, підтримку всіх форм мистецтва, надання кожному права голосу.
Головна цінність Будинку – повага до навколишнього середовища. Бренд зобов'язується впроваджувати прозорі процедури та методи для зниження негативного впливу на планету. Концепція «Переосмислення», або пошук нового значення, полягає у створенні предметів та колекцій, які будуть служити довго, у застосуванні інновацій для вдосконалення методів виробництва та розширення меж творчості.
Стратегія продукту полягає у створенні широкого асортименту товарів преміум-класу (переважно для жінок), а також нової продукції для чоловіків. Компанія представляє лінійки продуктів Haute Couture з унікальними та індивідуально виготовленими розкішними виробами ручної роботи, вишукану колекцію Pret-a-Porter, а також ексклюзивні моделі для чоловіків та жінок.
Стратегія ціноутворення полягає в тому, що Valentino — бренд преміум-класу, призначений для заможних людей. Продукти «люкс» пропонуються за цінами, які можна порівняти з цінами конкурентів, таких як Dior, Prada, Chanel. Лінійка продуктів Pret-a-Porter доступна в ціновому діапазоні від €315 до €5205, Valentino Garavani - від €115 до €2555, а "бюджетна" RED Valentino - від €30 до €1465.
Стратегія поширення передбачає, що велике охоплення досягається завдяки фірмовим магазинам та платформам e-Commerce. Продукція Haute Couture гарантує клієнтам повну ексклюзивність та поширюється через бутіки. Сайт компанії збирає інформацію про звички купівлі, а диференціація продажів дозволяє зберегти унікальність і розділити сегменти ЦА.
Стратегія просування та реклами ґрунтується на різних маркетингових комунікаціях для різних лінійок продукції. Для Haute Couture основні комунікації реалізуються через покази мод, рекламні ролики, зв'язки з громадськістю та соціальні мережі. Для просування інших лінійок продуктів бренд Valentino звертається до клієнтів через PR, друкарську рекламу, концептуальні відеоролики. Компанія публікує рекламу у журналі Vogue, орієнтованому її ЦА.
Крім цього, Valentino дотримується етичних норм у виробництві продукції. У 2020 році бренд відмовився від використання вовни альпаки і розірвав контракт із найбільшою перуанською фермою Mallkini Farm після звісток про жорстоке поводження з тваринами.
Валентино вважають останнім «справжнім великим модельєром». Вивчивши мистецтво створення одягу «з нуля», дизайнер разом із Коко Шанель, Крістіаном Діором та Івом Сен-Лораном сформував світ високої моди.
Досягнення Валентино Гаравані в модній індустрії відзначені багатьма нагородами та преміями, від «Фешн-Оскара» до Ордену Почесного легіону.
1967 - премія Неймана Маркуса за видатні заслуги в галузі моди - модний еквівалент "Оскара" (Даллас, штат Техас);
1984 - нагорода Міністерства промисловості Італії на честь ювілею Валентино (Квірінальський палац, Рим, Італія);
1986 - Премія вищих посадових осіб Італії від президента Італійської Республіки;
1995 - Premio speciale dell'arte nella moda від мера Флоренції;
1996 - титул Cavaliere del Lavoro (Лицар Праці), який щорічно присуджується президентом Італійської Республіки за значний внесок у розвиток національної економіки, відданість етичним принципам та соціальну відповідальність;
2006 - Орден Почесного легіону з рук президента Франції Жака Ширака;
2008 - Grand medaille de vermeil de la ville de paris на знак поваги до маестро та його 45-річної кар'єри під час фіналу останнього показу авторської колекції;
2009 - іменна табличка на Rodeo Drive Walk of Style - "Алеї стилю" в Беверлі-Хіллз, Каліфорнія.
У 2000 році Валентино став одним із перших НЕ американських дизайнерів, які були нагороджені CFDA (Рада модних дизайнерів Америки) за заслуги в модній галузі. Гаравані отримав нагороду з рук актриси Ешлі Джадд, а сукня бренду, яку вона носила того вечора, свідчила про визнання його творчості.
Бренд та його дизайнери продовжують отримувати нагороди і після виходу маестро на пенсію. Так, 14 вересня 2020 року володарем премії CFDA Fashion Awards 2020 у категорії «Міжнародний дизайнер жіночого одягу 2020» став креативний директор компанії П'єрпаоло Піччолі.
Основу фірмового стилю Valentino складає логотип - елегантний, простий і відомий. Стилістика лого відображає італійське коріння компанії та багату спадщину бренду.
VLogo розробив Джузеппе Бентівольо – автор логотипів Ferrari та Fiat. Черпаючи натхнення у класичному італійському мистецтві та архітектурі, Бентівольо зміг створити емблему із позачасовою елегантністю, характерною для самого бренду. Дизайн не був перевантажений деталями, тому не було необхідності його оновлювати при зміні стилю колекцій.
Перший варіант розробили у 1960 році. Для назви бренду вибрали шрифт класичних пропорцій із легкими засічками. Словесний знак Valentino Garavani використовували сам собою, але також комбінували із символом «V», який мали над написом.
У 1979 році компанія вирішила прибрати слово Garavani. Логотип зробили світлішим, а літери стали дрібнішими. Іноді бренд використовує старий варіант логотипу, але зі шрифтом без засічок для напису Garavani.
Валентино Гаравані прожив життя, наповнене захоплюючими подіями. Зібрали найцікавіші факти про дизайнера та його бренд:
Сенс життя та діяльності маестро найкраще передають його слова:
«Я насолоджуюся красою у жінці, у чоловікові, у дитині, у картині. Красиві речі важливі і роблять життя важливим».
Незважаючи на всі віяння примхливої моди, бренд Valentino залишився вірним класиці. У fashion-індустрії з'являються і зникають нові імена, але Валентино Гаравані назавжди залишиться головним романтиком світу моди, який хотів одного: щоб жінки почували себе прекрасними.
Якщо і ви хочете перетворити свій бізнес на бренд, наповнити його смислами, створити відомий візуальний образ, який сподобається цільовій аудиторії, звертайтеся до нашої студії. Розробимо унікальний фірмовий стиль, логотип та інші елементи, які необхідні для ефективного брендингу. Щоб отримати консультацію, зв'яжіться з нами по телефону або через месенджери.