Отримайте презентацію послуг та консультацію фахівця
Найкращі люди індустрії займаються процесом розробки вашого бренду
→ З бомжа у мільйонери. Встигни заробити Bums — нова криптовалюта в Telegram, інвестуй та заробляй.
Архітектура бренду – це система організації брендів, продуктів та послуг компанії для забезпечення взаємодії між собою та вибудовування комунікації зі споживачами. Відбиває маркетингову стратегію, формує потрібний образ та враження, розповідає історію.
Архітектура бренду – це організаційна структура в портфелі компанії. Її завдання — визначити ролі торгових марок, встановити зв'язок між ними, а також позначити групи споживачів та ринки, на яких будуть представлені бренди. З її допомогою визначаються способи комунікації з різними сегментами ЦА та реакції на відгук аудиторії.
Архітектура бренду починається із чіткої ідентичності. Компанія має визначити свої цінності, місію та цілі. |
|
Ефективна архітектура бренду включає розробку впізнаваного візуального стилю. Логотип, палітра кольорів, шрифти — всі ці елементи відіграють важливу роль у формуванні першого враження про компанію. |
|
Взаємодія з клієнтами та суспільством загалом – важливий компонент архітектури бренду. Здатність ефективно передавати свої цінності, інформацію про продукти чи послуги, а також реагувати на зворотний зв'язок – фундаментальні аспекти управління брендом. |
|
Сучасні ринкові вимоги мають на увазі постійний розвиток та адаптацію. Ось і архітектура бренду може змінюватись і видозмінюватися. |
|
Розуміння своєї цільової аудиторії є важливим аспектом успішної архітектури бренду. |
Архітектура бренду допомагає побудувати ідентичність всіх брендів у портфелі компанії, оптимізувати витрати на просування, спростити управління та мінімізувати репутаційні ризики.
Бренд – це не просто товар чи послуга. Це цілісна концепція, що відбиває цінності, місію та унікальність компанії. І для створення успішного бренду необхідно підібрати відповідну організаційну структуру.
Монолітна: передбачає, що бренд є єдиною і неподільною сутністю. Всі продукти та послуги компанії представлені під єдиною назвою та логотипом, можуть бути виконані у різних відтінках, але поділяють загальну філософію та цінності. Приклад — Roshen, де весь асортимент спрямований на підтримку єдиного образу та сприйняття бренду, хоч і має свої популярні, відомі багатьом назви продуктів, наприклад «Київський торт», «Шалена бджілка», «Червоний мак» та ін. |
|
Індосована: основний бренд та суббренди взаємопов'язані та їх об'єднаний вплив на аудиторію сильніший, ніж кожного з них окремо. Наприклад, Apple та iPad, iPhone, iTunes, AirPods та ін. |
|
Плюралістична: є мультибрендовою і передбачає систему, коли безліч самостійних брендів входять до однієї корпорації. При цьому кожна марка має свій логотип, фірмовий стиль і позиціонування. Наприклад, Unilever, яка поєднує бренди в різних товарних категоріях: Rexona, Knorr, Lipton, Domestos та ін. |
Архітектура бренду визначає взаємозв'язок материнської компанії, брендів та продуктів, забезпечуючи або узгодженість та єдність всіх візуальних та вербальних елементів, або поділ шляхом підкреслення унікальності кожної марки.
Брендований будинок |
|
Це найпоширеніший вид архітектури бренду. У цій концепції організація виступає у ролі головного бренду, який контролює кілька суббрендів. Кожна марка може включати назву або логотип материнської компанії, а також варіації, в яких присутня назва продукту або опис послуги. Така модель ще відома під назвою зонтичний бренд, коли всі марки мають міцний зв'язок із майстер-брендом. Зазвичай, товари спрямовані однією сегмент ЦА чи групи споживачів зі схожими характеристиками. Ця всеосяжна стратегія надає брендам простір для розширення та виходу на ринок. Тим не менш, всі вони повинні дотримуватися загальних принципів та стратегій основної організації. |
Переваги:
Створення суббрендів сприяє зміцненню батьківського бренду, що стоїть за ними, за рахунок підвищення видимості. У свою чергу, головна компанія має вигоду від зростання продажів у міру розширення бізнесу. | |
Візуальна уніфікація та ясність допомагають зменшити плутанину серед споживачів та автоматично асоціювати суббренд із материнською компанією. |
|
Ця модель — надзвичайно економічна та ефективна. Головна фірма має розробити лише одну стратегію маркетингу, застосовну всім запропонованим товарам. Рекламний бюджет також може бути загальним. |
Недоліки:
Проблеми, що виникають з одним із суббрендів або продуктів, можуть негативно вплинути на репутацію основного бренду і всієї організації (ризик асоціативного характеру). |
|
Існує потенційна загроза розмивання ідентичності основного бренду, особливо коли товари або послуги охоплюють кілька категорій. |
|
Ця модель не відрізняється гнучкістю, тому у разі поганого іміджу материнської компанії суббренди можуть не спрацювати. |
Дім брендів |
|
Організація управляє цілком самостійними брендами, які мають очевидного зв'язку друг з одним. При цьому батьківський бренд може бути як відомий, так і невідомий широкому загалу. Прикладами є компанії The Procter & Gamble Company (Ariel, Pampers, Tampax, Head & Shoulders, Venus та ін.) та Mars (Snickers, Twix, M&M's, Whiskas, Pedigree). "Дочірні" бренди унікальні і представлені на ринку незалежно один від одного. У просуванні можуть використовуватися різні логотипи, слогани та маркетингові тактики. Батьківський бренд займається лише адміністративними чи інвестиційними питаннями. |
Переваги:
Існує можливість розширити бізнес-портфель та збільшити охоплення. Ця стратегія дозволяє компаніям орієнтуватися на різноманітну аудиторію та застосовувати різні підходи до ціноутворення. |
|
Компанії без ризику для інших сфер виходять на нові ринки, тому можуть приймати сміливіші рішення і пропонувати нові продукти або послуги. |
|
У разі невдачі або шкоди репутації для одного з підбрендів зворотна реакція на загальний імідж компанії обмежена. |
|
За такої моделі бренд може займати лідируючі позиції відразу в кількох нішах. |
Недоліки:
Будівництво такої моделі потребує значних витрат, оскільки організації змушені створювати кожен бренд із нуля, розробляючи чітку стратегію. |
|
Учасники не можуть покладатися на репутацію та успіх материнської компанії для зміцнення свого статусу. В результаті, окремі гравці можуть сприйматися як компанії із звичайними товарами. |
|
Можлива плутанина серед споживачів щодо того, які продукти представляє компанія. |
Гібридна архітектура бренду або Змішаний будинок |
|
Ця модель поєднує в собі елементи як брендованого будинку, так і будинку брендів, щоб надати кожному суббренду максимальні переваги за рахунок підтримки або за рахунок незалежності. |
Тут розрізняють такі підвиди
суббренди – марки, які можуть орієнтуватися на різні сегменти цільової аудиторії та займати різні ніші, але всі вони спираються на репутацію головної компанії (наприклад, Ford Focus та Ford Mustang або Sony Music Group та Sony PlayStation); |
|
з підтримкою основного бренду – марки мають свою ідентичність та візуальний образ, але завжди поруч зі своїм ім'ям вказують материнську компанію (наприклад, на упаковці Coffee-Mate, Nesquik, KitKat та іншій продукції завжди стоїть ім'я головної компанії Nestle). |
Найчастіше така архітектура використовується для глобальних брендів, яким необхідно комбінувати структури залежно від завдань, а також для компаній у процесі злиття чи поглинання.
Яскравими прикладами змішаної моделі є корпорація Google (субренди Google Translate, Google Drive, Google Play, Google Docs, бренд Android) та компанія Toyota (субренди Toyota Corolla, Toyota Camry, Toyota Land Cruiser, бренди Lexus, Hino Motors).
Переваги:
Дозволяє компаніям скористатися найкращими можливостями обох стратегій. |
|
Допускає проведення експериментів, виводячи ринок новий продукт, зі збереженням репутації компанії. |
|
Спрощує запуск нового бренду у новій ніші. |
Недоліки:
Передбачає додаткові витрати, особливо під час виведення ринку окремих самостійних марок. |
|
Існують репутаційні ризики для материнської компанії чи суббрендів у разі «просідання» якогось продукту. |
|
Може спричинити плутанину серед споживачів, оскільки одні суббренди мають зв'язки з батьківською організацією, а інші є незалежними. |
Щоб створити ефективну архітектуру бренду, необхідно вивчити портфель брендів та знайти найперспективніші шляхи розвитку для кожного з них. За відсутності набору брендів і виведення ринку нового продукту слід досліджувати нішу, конкурентів і ЦА для розробки такої структури, яка забезпечить успішне просування.
Це означає, що з формування архітектури бренду необхідний ретельний аналіз ринку, тенденцій, стану та дій інших компаній, потреб і бажань споживачів.
На перший план слід висунути питання:
Який спектр ваших продуктів та послуг? |
|
Які нові можливості та розширення очікуються в перспективі? |
|
Які галузеві тенденції спостерігаються? |
|
Яким чином ви взаємодієте зараз? |
|
Яка у вас частка ринку? |
|
Який рівень рентабельності ваших інвестицій? |
|
Яка частка споживачів може зацікавитись вашим продуктом? |
|
Чи задоволені покупці вашим брендом та якістю товарів? |
|
Як аудиторія приймає вашу компанію? |
|
Які у вас відмінні риси та переваги? |
|
Яка цінність вашої пропозиції? |
|
Важливо розподілити ролі брендів усередині портфеля. Наприклад, який з них буде домінуючим, а який підтримує, який займатиме велику частку на ринку, в якому ціновому сегменті представлений і т.д. Також необхідно спиратися на маркетингову стратегію, щоб організувати структуру, що дозволяє досягти поставлених цілей. А ще треба врахувати можливі ризики (з'їдання одним брендом частки ринку іншого, розмиття ідентичності, втрата репутації та ін.), вивчити переваги, недоліки та особливості кожної моделі архітектури бренду.
|
Пам'ятайте, що архітектура бренду є динамічною концепцією. У світлі постійно мінливого характеру бізнесу (наприклад, злиття, поглинання, розширення та випуску нових продуктів), бренд-менеджерам слід регулярно відстежувати та переглядати поточну архітектуру, коригуючи її за потреби.
Брендований будинок передбачає створення сильного батьківського бренду, який охоплює усі продукти чи послуги компанії. Може бути орієнтований на однорідну цільову аудиторію чи групи споживачів зі схожими характеристиками. Цей тип архітектури сприяє встановленню єдиного образу, що збільшує впізнаваність та довіру споживачів. |
|
Будинок брендів передбачає створення окремих та унікальних брендів для кожної товарної категорії чи ніші. Цей підхід дозволяє компанії займатися різноманітною діяльністю, незважаючи на те, що вона може мати загальну корпоративну ідентичність, а також розширювати аудиторію, виходити на нові ринки та пропонувати товари в різних цінових сегментах. При цьому за такої моделі потрібен окремий бюджет для кожного бренду. |
|
Змішаний будинок є комбінацією стратегій брендованого будинку і будинку брендів. Компанія створює загальний бренд, але запускає додаткові марки для певних продуктів або послуг. Цей тип архітектури більш гнучкий і дозволяє адаптуватися до різних сегментів ринку. Є вдалим рішенням при обмеженому бюджеті, оскільки передбачає загальну стратегію просування суббрендів та підтримку материнської компанії. |
Вибір відповідної архітектури бренду залежить від стратегічних цілей компанії, її портфеля продуктів та особливостей ринку.
Компанія Apple – яскравий зразок стратегії брендованого будинку. Пропонує комп'ютери Mac, телефони Iphone та інші пристрої, наприклад iPad та Apple Watch. Ця стратегія допомагає створити єдину ідентичність бренду. Інші приклади: Чумак, Київстар, Coca-Cola, Johnson & Johnson, H&M, EVA. |
|
Procter & Gamble (P&G) використовує стратегію будинку брендів, створюючи унікальні бренди для кожного продукту. Наприклад, Pampers, Tide, Gillette — будь-який з них є окремим брендом зі своїм фірмовим стилем, цінностями та унікальною пропозицією. Це дозволяє компанії охоплювати різні сегменти ринку та враховувати різні потреби споживачів. Інші приклади: Mars, Henkel, Unilever, Biosphere. |
|
Nestle використовує змішану стратегію, поєднуючи свої продукти під загальним брендом, але створюючи при цьому індивідуальні марки. Наприклад, KitKat, Nescafe та Nesquik підтримуються головною компанією Nestle, а Maggi, Торчин та Світоч – це унікальні незалежні марки, які є частиною родини Nestle. Завдяки такому підходу компанія з упевненістю проникає на ринки різних країн та надає широкий асортимент. Інші приклади: Danone, Toyota, Carlsberg, L'Oréal. |
Структура бренду – це система організації та взаємозв’язку між різними елементами та компонентами бренду з метою створення єдиної та цілісної ідентичності. Вона визначає позиціонування бренду і те, як взаємодіють його частини, як створюється загальне сприйняття у споживачів.
Структура бренду включає кілька ключових елементів: логотип і символіку, слоган, продукти та послуги, цінності та місію, комунікаційні стратегії, корпоративну культуру.
Коли компанія має кілька марок, архітектура бренду допомагає організувати їх у логічні ієрархії. Це полегшує розуміння зв’язків між брендами, а також визначає їх унікальні характеристики та цільові аудиторії.
Загалом, архітектура бренду допомагає зрозуміти, як кожен бренд вписується у загальну стратегію компанії та яким чином він виділяється на ринку. Це спрощує управління брендами, сприяє розвитку компанії та більш ефективного просування продуктів.
Архітектура бренду необхідна компаніям та організаціям, щоб систематизувати та організувати внутрішні та зовнішні елементи їхніх брендів.
З її допомогою можна визначити та структурувати портфель продуктів, створити єдине візуальне та концептуальне сприйняття бренду, а також забезпечити ефективну взаємодію з різними сегментами цільової аудиторії.
Це необхідно переважно великим корпораціям, які володіють кількома торговими марками, представлені у різних нішах та цінових сегментах, мають широкий асортимент.
Архітектура бренду сприяє встановленню та підтримці чіткої та консистентної ідентичності бренду на ринку, що у свою чергу може підвищити впізнаваність, довіру споживачів та конкурентоспроможність компанії.
Існують дві моделі архітектури бренду, а також змішаний тип. Вибір залежить від цілей бізнесу, асортименту, особливостей цільової аудиторії, ресурсів та маркетингової стратегії.
Для вибору оптимальної моделі необхідно попередньо провести аналіз продуктового портфеля та ринку, збудувати ієрархію та позначити ролі брендів, розрахувати бюджет. А після цього вже вибрати відповідну організаційну структуру.